Батувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Связывать поводьями лошадей.
2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй.
Белькотня, -ні, ж. Болтовня, лепетъ.
Женишо́к, -шка́, м. Ум. отъ жених.
Крутовежа, -жі, ж. Раст. Dyanthus superbug.
Малова́жити, -жу, -жиш (собі щось, когось), гл. Не придавать значенія, не цѣнить.
Повимощувати, -щую, -єш, гл. Вымостить, выстлать (во множествѣ). Де були в полі стежки, дорожки, волоськими головками повимощував.
Розгиркатися, -каюся, -єшся, гл. Разворчаться.
Уберегатися, -га́юся, -єшся, сов. в. уберегтися, -режуся, -жешся, гл. Уберегаться, уберечься. Я горілки не п'ю, од пива не вп'юся і сам, молод, слави вбережуся.
Хурбет, -та, м. Крайній бѣднякъ? Жидові тілько самі багатирі та хурбети й не винні. Так се ти, поганий хурбет, наймит, будеш мені перебивати, будеш з мене сміятись?
Чабанюга, -ги, м. Ув. отъ чабан.
