Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

славонька

Славонька, -ки, ж. Ум. отъ слава.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАВОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАВОНЬКА"
Брухатий, -а, -е. Брюхатый.
Будівля I, -лі, ж. Строеніе, постройка, зданіе. Шкода йому об хату обпіратись: не видержить, впаде його будівля. К. Іов. 18.
Заблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Умолить.
Ли́на, -ни, ж. = линва.
Мо́рщинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ мо́рщина. Я йому морщинки розгладжую на лобі. Г. Барв. 359. 2) Часть рукава женской сорочки у галицкихъ»покутянъ: вставка, вшитая подъ уставкою. Kolb. І. 39.
Перепелястий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ перепела, сѣрый.
Перепросини, -син, ж. мн. 1) Извиненіе, принесете извиненія. 2) Пирушка послѣ примиренія.
Почеревниця, -ці, ж. Кровавый поносъ. Вх. Зн. 54.
Скарбувати, -бу́ю, -єш, гл. Собирать сокровища. Скарбує для себе, а не в Бога багатіє. Єв. Л. ХП. 21.
Травняк, -ку, м. Настойка на разныхъ травахъ. Ум. травнячо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛАВОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.