Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

славно

Славно нар. 1) Славно. 2) Хорошо. Як славно, бабусечко, як славно. МВ. (О, 1862. III. 41). Ум. славненько, славнесенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАВНО"
Білогрецький, -а, -е. .? В чистім полі при долині, при широкій доріженьці лежить козаченько молоденький білогрецький. Мет. 448.
Бральниця, -ці, ж. = браля. Желех.
Видзвонити Cм. видзвонювати.
Глузик, -ка, м. Мелкій известковый дутикъ, попадающій въ гончарное издѣліе. Вас. 178.
Забе́йкати, -каю, -єш, гл. Замочить, заболтать. Бач як штани забейте. Харьк.
Заперіз́уватися, -вуюся, -єшся, сов. в. запереза́тися, -жу́ся, -же́шся, гл. Опоясываться, опоясаться. Напередовець, красний молодець, заперезався чорною ожиною. Чуб. ІІІ. 291.
За́ян, -на, м. Сказочный герой, зачавшійся отъ полученнаго отъ зайца яблока. Грин. II. 260.
Мітла́, -ли, ж. 1) Метла. Ой я тую далекую мітлами помечу, а до сеї близенької соколом полечу. Чуб. V. 26. 2) Комета. Мнж. 148. 8) Раст. = мітлиця ж. Вх. Пч. І. 8.
Теліпайло, -ла, с. 1) Висящій, качающійся предметъ. 2) Безполезный, лишній человѣкъ.
Човничок, -чка, м. Ум. отъ човен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛАВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.