Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

славетник

Славетник, -ка, м. 1) Славный, прославленный человѣкъ. Чому славетникам, тим шейхам, тим емирам так, як йому, Бог жизні не являвся? К. МХ. 17. 2) Въ прежнее время: мѣщанинъ. Нема її в славетників-міщан. К. ПС. 61. Наші крамарі-славетники. К. ЦН. 220.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАВЕТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАВЕТНИК"
Бардадим, -ма, м. Крупной комплекціи человѣкъ, верзило.
Ґе́дзик, -ка, м. Ум. отъ ґедз.
Докупа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Докупаться. Докупався до того, що мало не втопився.
Забри́зкувати, -кую, -єш, сов. в. забри́зкати, -каю, -єш, гл. Забризкав кров'ю.... матір. Стор. МПр. 139. 2) Запрыскивать, запрыснуть, закроплять, закропить. У малихъ дітей (очі, як болять) мати забризкує покормом. Грин. II. 318. 8) Начинать, начать брызгать. Здається, і хмар нема, а дощик забризкав. Аф.
Ма́ковиця, -ці, ж. Вершина купола церкви, вершина горы. Гол.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Подаруйко, -ка, м. Даритель, кто подарки дѣлаетъ. Подаруйко за кордоном без штанів ходить. Ком. II. № 928.
Рогатий, -а, -е. 1) Рогатый. Мужик багатий, як віл рогатий. Ном. Чорт рогатий. ЗОЮР. II. 92. 2) Угловатый, съ углами. хата рогата. Дѣла много въ хатѣ (въ каждомъ углѣ дѣло). Ном. № 10277. рога́та плахта = плахта рогатка. Наша пані багата, на їй плахта рогата. Грин. III. 136.
Усмирити Cм. усмиряти.
Хвасоленька, хвасолечка, -ки, ж. Ум. отъ хвасоля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛАВЕТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.