Від'Їздити 2, -джу, -диш, сов. в. від'їхати, -їду, -деш, гл. 1) Отъѣзжать, отъѣхать отъ чего. Від'їхав уже від воріт. 2) Уѣзжать, уѣхать. До города Крилова від'їздити.
Заклюва́ти, -ся. Cм. закльовувати, -ся.
За́морозок, -зку, м. Первый осенній морозъ.
Захукаты, -каю, -ешъ, гл. Подуть в ладони (для согрѣванія).
Зменшування, -ня, с. = зменшення.
Мо́же нар. 1) Можетъ быть, можетъ. Синові може й жалко стило. Треба слухать: може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали. 2) Неужели. Я продав воли за 120 карбованців. — Може? — А Бігме!
Набаламу́тити Cм. набаламучувати.
Невважно нар. Невнимательно.
Помуляти, -ляю, -єш, гл. = помулити 2. Аж плечі помуляв віровкою.
Штиб, -бу, м. 1) Форма, манеръ, образецъ. Cм. штем, шталт. Зроби, мені на такий штиб. Писання не того штибу, який, вживається тепер в книжках. Ламати язик на татарський штиб. (Одежа) шилась своїм тутешнім штибом і не дуже то вкидалась у чужину. 2) Мелко истертый уголь.