Виняток, -тку, м. Исключеніе.
Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Вона собі городянка, міщанка. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка.
За́зір, -зору, м. 1) Замѣтность, примѣтность. А що іде без прогону, а що світить без зазору? Човен іде без прогону, місяць світить без зазору. 2) нема й за́зору, — зазором. Нельзя и увидѣть, нѣтъ и слѣда, нѣтъ и признака. Нема й зазору, де був посіяний ліс. У його курей і зазору нема. Ге-ге! та його тут і зазором нема! він чорти батька зна де — в Бесарабії. Тепер неправда з панами в світлиці і всюди, а правди й зазором не видать, як торішнього снігу.
Намилува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Налюбоваться; наляскаться. Я ж націлувався, я ж намилувався.
Рідкодубина, -ни, ж. Рѣдкій дубовый лѣсокъ.
Розвинутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = розвитися. Головка хитнулась, коса розвинулась. Ой гаю мій, гаю, як ся мені не розвинеш, то тя порубаю.
Самописки нар. Безъ посторонней помощи (писать). Самописки навчивсь писать.
Сойм, -ма и -му, м. Сеймъ. Ум. со́ймик.
Ткачів, -чева, -ве Принадлежащій ткачу.
Чура, -ри, м. = джура 1. То козак йому промовляє: «Чуро мій, чуро, вірний слуго!» Ой як крикнув козак Нечай на чуру малого: «Сідлай, чуро, коня мого, а собі другого».