Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бахмат, -та, м. Верховой конь (боевой?) К. Бай. 20. Сідайте на свої бахмати довгогриві і їдьте назирцем за Магометом. К. МХ. 23.
Дока́зчик, -ка, м. Уличитель. Хоть його і під суд оддадуть, та як доказчиків нема, то так він і надіється, що йому все так і минеться. Кв.
Драпцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Удирать. Вх. Зн. 16.
Зітлі́ти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Шовкова хусточка від сльозів зітліла. Гол. І. 191.
Окличник, -ка, м. Глашатай. Скрізь по віщовому місту почили гукати окличники: У раду! у раду! К. ЧР. 268.
Паркотливий, -а, -е. Болтливый. Вх. Зн. 47.
Підхват, -ту, м. Рыболовный снарядъ. = підклад 3. Вх. Пч. II. 23.
Пісникати, -каю, -єш, гл. Постничать. Канев. у.
Побути, -буду, -деш, гл. Побыть. Ото побув півроку та задумав жениться. Рудч. Ск. Трохи побув у лісі та й раненько вернувся. Рудч.
Тупкати, -каю, -єш, гл. 1) Топтаться на одномъ мѣстѣ; топать. 2) Хлопотать. Панна Фрузина за його тупкає перед паном. Св. Л. 70.