Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скулочник

Скулочник, -ка, м. Раст. Malva crispa L. ЗЮЗО. І. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУЛОЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКУЛОЧНИК"
Бетега, -ги, ж. 1) Болѣзнь. Вх. Зн. 2. 2) об. Ни къ чему негодный человѣкъ. Вх. Лем. 391.
Бідолашний, -а, -е. Горемычный, бѣдный, несчастный.
Вириватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вирватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Вырываться, вырваться. Як вирветься сокира з рук. Шевч. 436. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь. Рудч. Ск. І. 8. 2) Рваться впередъ, выступать, выступить впередъ. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держися. Ном. № 5862. Не йди.... бо далеко, сама не виривайся. Рудч. Ск. І. 202. Также: выскакивать, выскочить впередъ, внезапно появляться, появиться. Вирвався, як Пилип з конопель. Ном. № 3153. Десь вирвалась дівчинонька. Н. п.
Жи́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ жижа. 2) Подколѣнокъ, поджилка. Як глянув на неї дід, то аж жижки в його затрусились. Стор. I. 101. Аж жижки дріжать. Ном. № 5040. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали. Котл. Ен. І. 20. креса́ти в жи́жку. Танцуя, пяткою касаться икры. Ном. № 14133. 3) Раст. Жигавка. ЗЮЗО. І. 140.
Засталя́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Заискивать. Еней з Палантом обнімався і в його приязнь засталявся. Котл. Ен. V. 11 и Словарь 11.
Огана, -ни, ж. и пр. = обгана и пр.
Отримати Cм. отримувати.
Пастух, -ха, м. Пастухъ. А овечка й каже: то ж то треба пастуха слухать, як пасе. Рудч. Св. І. 41. Ум. пастушок.
Точення, -ня, с. Точеніе на токарномъ станкѣ.
Уривати I, -ваю, -єш, сов. в. увірвати и урвати, -рву, -веш, гл. 1) Отрывать, оторвать; вырывать, вырвать; обрывать, оборвать, срывать, сорвать, перерывать, перервать. Поти збан воду носить, покуль ухо не вворветь. Ном. № 7771. Від його, урвавши поли, тікай. Посл. На Чорному морю не добре вчиняє: противну филю зо дна моря знімає, судна козацькі на три часті розбиває. Перву часть ввірвало, — в гирло дунайське замчало; другу часть увірвало, — у землю арабську замчало. ЗОЮР. І. 29. Вчепиться дверей і держиться, — так буває, що і двері (в) ворве. Грин. ІІІ. 508. От же одна (струна) вже й увірвалась; стривай, і другу увірву. Шевч. 496. Хто цвіточка увірве, сестру з братом пом'яне. Марк. 88. Любисточку ввірвала. Г. Барв. 80. 2) Надрывать, надорвать, укорачивать, укоротить. Варвара ночі ввірвала та дня приточила. Ном. № 504. Ти раненько співаєш, моє серце вриваєш. Гол. І. 259. Нехай він по походах після того не ходить, своїх молодецьких ніжок не вриває. Дума. Нехай.... степу ногами не змірає, живота не вриває. Лукаш. 40. 3) Убѣгать, удирать, удрать. Йому гукають: тривай! а він чим дуж урива. Давай уривати яко мога з того світа. Чуб. II. 94. 4) Только сов. в. Ударить. Скрикнув Лушня, як увірвав його по плечі Чіпка. Мир. ХРВ. 236. (Такі) різки плетуть, що як урве, то зразу крів'ю спливеш. Св. Л. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКУЛОЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.