Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відділити, -ся. Cм. відділяти, -ся.
Де́мки, -мок, ж. мн. Боковыя стѣнки дивана.
Дірча́віти, -вію, -єш, гл. Ноздреватѣть. Сніг мнякшає, лід дірчавіє.... весною дише. Мин. ХРВ. 292.
Зрода, зро́ду, зроду-звіку, нар. 1) Вона зрода й у церкві не була. Мнж. 104. Чи був у тебе батько зроду? Ном. № 10505. Ой я зроду лишенька не знала. Чуб. V. 594. Зроду я заміж не піду. Лавр. 155. зроду-віку. Никогда еще. Зроду-віку не бум такого, а тепер: ось тобі, на! Подольск. г. 2) Никакъ, никоимъ образомъ. Такі капосні люде, що мені не можна зроду-звіку на селі вдержатись. Левиц. Пов. 348.
Иномовний, -а, -е. Иноязычный. Иномовні чудні слова. Левиц. І. 243.
Кований, -а, -е. 1) Подкованный. Ой стукнули ковані коні на дворі. О. 1862. IV. 31. ся на обидві кована. Этой не проведешь. Ном. 2) Окованный. Ой де ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Макс. Старосвітська скриня на коліщатах, кована залізом вся. Левиц. І. 193. 3) Мощеный. Як поїдете у місто, то шукайте кованої вулиці; вона тілько одна там і є. Звенигор. у. 4) Чеканенный. Достав мальовану тацю, сріблом ковану. К. ЧР. 42. 5) Съ измѣненнымъ удареніемъ: кова́ний. Пятнистый (о масти свиней). Кабана будут смалить... и смалять кованого или білого. Сим. 142. Від мого кованого кабанця не втече ні один заєць. О. 1862. II. 25.
Кушнірня, -ні, ж. Мастерская овчинника, скорняка. Скрізь кидають ремейства, ба й плужки, мовчать кушнірні, воскобійні, ниви. К. ПС. 111.
Мохови́тий, -а, -е. Обросшій мхомъ. Вх. Уг. 252.
Такелецький, -а, -е. Вотъ такой большой. Шейк.
Умотати, -ся. Cм. умотувати, -ся.