Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скрушуватися

Скрушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. скрутитися, -шуся, -шишся, гл. Сокрушаться, сокрушиться. Глянь на Бога, чи у тебе руки зведуться на мене, на таку стару женщину? Може й у тебе матка є стара?» Йому серце скрутилось, він і пустив. Чуб. Н. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРУШУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРУШУВАТИСЯ"
Асесорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Занимать должность становаго пристава.
Затю́пати, -паю, -єш, гл. Побѣжать маленькой рысцой.
Коропа, -пи, ж. Жаба. Вх. Зн. 28. Ум. коро́пка.
Напорядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Распорядиться.
Орач, -ча, м. 1) Пахарь. Взали би-сьмо багача, то не буде орача. Чуб. V. 977. 2) Птица. Луговой жаворонокъ Alanda arvensis. Вх. Пч. II. 8.
Отласина, -на, ж. Атласная матерія. Скинула вельможна з себе отласину, та одягнула синюю свитину. Н. п.
Понадбовувати, -вую, -єш, гл. Пріобрѣсть. Сим. 199. Понадбовував добра.
Похварбувати, -бу́ю, -єш, гл. Окрасить. Н. Вол. у.
Причастник, -ка, м. 1) Тотъ, кто причащается. Багато причастників сьогодня було. Харьк. 2) Тотъ, кто причащаетъ. Господь зсилає до тебе причастника свого, в котрого запричастишся. Гн. II. 142.
Різнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. 1) Отличаться, различаться. 2) Отдѣляться, расходиться, разставаться. Оттак на березі Каяли брати різнились, бо не стало крови-вина. Шевч. 646.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКРУШУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.