Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висватувати, -тую, -єш, сов. в. висватати, -таю, -єш, гл. Сватать, посватать. Висватай мені царівну. Мнж. 26.
Висип, -пу, м. Насыпь. Турок наробив такі високі висипи, от як би хата. Брацл. у.
Зага́йно нар. Медлительно, кропотливо, нескоро.
Запи́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. запита́тися, -та́юся, -єшся, гл. = запитувати. Запитайся, брате, яка моя доля. Чуб. V. 764.
На́йда, -ди, ж. Найденышъ.  
Оборонити, -ся. Cм. обороняти, -ся.  
Повивіршувати, -шую, -єш, гл. = повивершувати.
Понадівати, -ваю, -єш, гл. Надѣть (во множествѣ). Понадівали, хто нову свиту, хто китаєву юпку. Кв. Понадівав на голову, на руки і на ноги. Рудч. Ск. І. 107. Понадівав на їх ксьондзівську одежу. Чуб. II. 603.
Пришивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пришити, -шию, -єш, гл. Пришивать, пришить. Жені, дівко, та пришиють квітку. Мет. 15.
Стотве, стотно, нар. Точно, тождественно, дѣйствительно. Воно стотне так в письмі святім написано. Св. Л. 301. Стотно така була, як оця. Конст. у.