Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скруг

Скруг, -га, м. на скрузі. На ущербѣ луны. Йому на скрузі голова болить. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРУГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРУГ"
Віяти, -вію, -єш, гл. 1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Н. п. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Макс. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Шевч. 8. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії. Г. Барв. 400. 2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. Ном. № 6657. 3) Вилять. Пес віє хвостом.
Гиття меж. Крикъ для понуканія лошадей. Правобер. Cм. гетта.
Левиха, -хи, ж. = левиця. Дивиться, перед їм левиха стоїть. Рудч. Ск. І. 135.
Обложенець, -нця, м. Осажденный.
Пижмо, -ма, с. раст. Tanacetum vulgare. Анн. 348. Ой є в мене таке зілля, три корчики пижма. Н. п.
Посовувати, -вую, -єш, гл. Подвигать. А далі потроху посовують пальцем усе вище й вище, примовляючи: тут пень, тут колода. Чуб. III. 108.
Прочапати, -паю, -єш, гл. Проплестись.
Теребка, -ки, ж. Мѣшокъ, въ который насыпаютъ овесъ для корму лошади. Вх. Зн. 29.
Тьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. = тьмити. Шейк.
Харкати, -каю, -єш, гл. Харкать. Зачав плювати та харкати. Драг. 90. Стогнали, харкали.... Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКРУГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.