Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґелева́ч, -ча, м. Брюханъ. Угор.
Дряготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Волч. у. Cм. дрягтіти.
Жа́бонька, -и жа́бочка, -ки, ж. Ум. отъ жа́ба.
Забига́ч, -ча́, м. Складной карманный ножъ. Шух. І. 291.
Призелений, -а, -е. Зеленоватый. Вх. Зн. 55.
Пророка, -ки, м. = прорік = пророк. Як був собі чоловік пророка. Мнж. 125.
Радця, -ці, м. Совѣтникъ. Еге ж, панове радці, — добре було б. О. 1861. XI. 104.
Роспаровувати, -вую, -єш, сов. в. роспарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Раздѣлять, раздѣлить пару, развести, разъединить. Як ми любились та півтора року, покіль не знали вороги збоку. Ой як узнали, то роспарували. Грин. III. 187. На що маю роспаровувати коней: купуйте обох. Камен. у.
Свердел, -дла, м. Буравъ. Бере жінку, рескаль, лопату і сокиру і свердел — ідуть заробляти. Рудч. Ск. І. 162. 2) = сохар. Шух. І. 181.
Чик II, меж. 1) Отъ чикати, — выражаетъ рѣзанье. О. 1862. IX. 119. 2) Выражаетъ прыганье (въ загадкѣ). Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик, чик! Ном. Заг. № 335.