Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Водиця, -ці, водиченька, водичка, -ки, ж. Ум. отъ вода.
Згри́зти Cм. згризати.
Зчісувати, -сую, -єш, сов. в. зчесати, зчешу, -шеш, гл. 1) Расчесывать, расчесать. Іди, сину, додомоньку, змию, зчешу тобі головоньку. Чуб. V. 937. 2) Срубить. Нема вже шаблі, що не одну татарську голову зчесала. Стор. І. 15.
Кебітливий и кебітний, -а, -е. = кебетливий и кебетний. Левч. 30. Мнж. 182.
Конопляник, -ка, м. = конопельник. Вх. Лем. 426.
Моти́ка, -ки, ж. Кирка. А ні лопата, а ні мотика їх не розлучить. Ном. № 9519. Сокира остра, мотика їй сестра. Ном. № 7995.
Нагили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Набрать, наложить много. Чимало нагилив на віз усякого збіжжа. 2) наги́лити. Доставить, предоставить, набрать. Ватаг має нагилити депутатові людей. Шух. І. 189.
Нако́шувати, -шую, -єш, сов. в. накоси́ти, -кошу́, -сиш, гл. Накашивать, накосить.
Понаряджати, -джа́ю, -єш, гл. То-же, что и нарядити, но во множествѣ.
Шарлат, -ту, м. Багрянець, пурпуръ.