Бесідувати, -дую, -єш, гл.
1) = беседувати. Турок до них бесідує.
2) Говорить, произносить. Маштер бесідує 24 разів «Отче наш».
Вичинка, -ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане.
Гостюва́ння, -ня, с. Пребываніе въ гостяхъ.
Дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сеньки, дибу́сі Cм. II. Дибки.
Збенте́жити, -ся. Cм. збентежувати, -ся.
Знакомий, -а, -е. Знакомый, извѣстный. До порогів недалеко, знакома дорога. Знакомі люде дохожали улицею. Як города — так знакомих: де пойду, то випхнуть.
Коміронька, -ки, ж.; комірочка, -ки, ж. Ум. отъ комора.
Ломота́ти, ломотіти, -тить, гл. безл? Ломить. Ломотить в костех.
Палінчарня, -ні, ж. Винокурня.
Полукіпок, -пка, м. Копна въ тридцать сноповъ. По обидва боки дороги стояло так багато полукіпків, що як глянути, то й поля було не видко.
