Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бавниця, -ці, ж. Красныя шерстяныя нитки, красный гарусъ. Kolb. І. 38.
Зга́рь, -рі, ж. 1) Гарь. Ти хоч би згарь з люльки видовбав. Полт. 2) Пригарь въ водкѣ. Пінної без згарі січ відерок опалила суще коропської. Мкр. Н. 20. 3) Выгорѣвшій лѣсъ. Кози пасуть у згарах — вигорілих лісах. Шух. І. 211. 2) Искры, отлетающія при ковкѣ желѣза. Волч. у. (Лободовск.).
Ідеал, -лу, м. Идеалъ. Все, що чужі краї прозвали ідеалом, сияло перед ним в небесній красоті. К. Дз. 162.
Килимниця, -ці, ж. Дѣлающая ковры. Жінка — ткаля, дочка — килимниця. Сим. 196.
Кичера, -ри, ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. І. 73. Ум. ки́чірка. Вх. Зн. 25.
Невдячність, -ности, ж. Неблагодарность. К. ХП. 84.
Переліс, -су, м. Кустарниковый лѣсъ, пролѣсье. Ой за лісом та за перелісом, ой там стояв та зелененький дубок. Чуб. V. 985.
Посуд, -ду, м. 1) = посуда. Єв. Мр. VII. 4. Деревянная посуда. Мнж. 190. Заходилась всякий посуд мить і добувати: попадя дала їй куфу і нове барило, шаплики й годящі ночви староста Курило. Мкр. Н. 20.
Роскошонька, -ки, ж. Ум. отъ роскіш.
Швабка, -ки, ж. Нѣмка. Желех.