Викачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викачатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Валяться, поваляться, покататься по землѣ. Кінь викачався добре. О человѣкѣ: валяться, поваляться, лежать, пролежать долго. Висплються, викачаються.
2) Упавъ въ грязь, испачкиваться, испачкаться. Спіткнувсь, упав і викачавсь у барлозі.
Гірко нар.
1) Горько. Гірко ззісти, жаль покинути.
2) Горестно, горько, бѣдственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Гірко зароби, солодко ззіж. Ум. гіренько, гіркенько. Неня лиш заплакала гіренько. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.
Довгоно́сий, -а, -е. Длинноносый. Полетіли мов ті гуси до ирія чайки довгоносі. Ум. Довгоносенький.
До́вшати, -шаю, -єш, гл. Удлиняться, становиться длиннѣе. Великі світлиці (здавалось у сні) ширшали, довшали.
Мезга́, -ги, ж. Мягкая кора подъ твердой на соснѣ.
Мелю́с, -са, м. Искаженіе собственнаго имени: Міусъ — рѣка и прилегающее къ ней урочище. Въ думѣ: І до байраків, до мелюсів добігали, і тернові віття, верхи стинали... Далі з байраків, із мелюсів вибігали. Въ другихъ варіантахъ: міюс или міус. Стали вони до Міуса, до байрака добігати и т. д.
Обголюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обголи́тися, -люся, -лишся, гл.
1) Обнажаться, обнажиться.
2) Обриваться, обриться. Вибачайте, що не обголився, бо тепер гаряча пора, саме жнива.
Полох 1, -ха, м.
1) Смятеніе, ужасъ. І радувався царь, що вийшли з його краю, бо страх обняв усіх, увесь Єгипет — полох.
Пороскашлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Раскашляться (о многихъ). Діти чогось як пороскашлювалися, то й я за ними не спала.
Тарганів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный таракану.