Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехачка, -ки 1), об. Лгунъ, лгунишка, лгунья. А всі дівки як панянки, лиш одна брехачка. Гол. IV. 445. Старая собачка панськая брехачка. Котл. Ен. VI. 16. 2) ж. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Високий, -а, -е. 1) Высокій. Високий до неба, а дурний як треба. Ном. № 6347. Долина глибока, а могила висока. Мет. 79. 2) Высоко находящійся. Пошли, Боже, щастя з високого неба. Мет. 65. 3) Возвышенный. Ум. височенький. Вийшла височенька дівчина. Стор. І. 99.
Голу́бонько, -ка, м. Ум. отъ голуб.
Нарозумі́ти 2, -мі́ю, -єш, гл. Взять въ толкъ, набраться умѣнья. Пани нарозуміли од мужиків, як хазяйнувати треба. Волч. у.
Поширити, -рю, -риш, гл. 1) Распространить. 2) Cм. і поширяти.
Пригнітати, -та́ю, -єш, сов. в. пригнітити, -нічу, -тиш, гл. 1) Придавливать, придавить. А довбня з стелі, та по голові довгомуда, так його й пригнітила. Чуб. II. 97. 2) Угнетать. І не зважиться багатий брата пригнітати. К. Псал. 23.
Причільник, -ка, м. Часть очіпка (охватывающая лобъ?) КС. 1893. XII. 449.
Прохі́рство, -ва, с. Лукавство, хитрость, коварство. Як заховатися невинній (курці) од прохирства, моєї братії (лисиць) лихого здирства. Білецк.-Нос., Приказки, кн. VIII. 10. Cм. еще тамъ же кн. XIV. 53.
Хворий, -а, -е. Больной. Не вставай: ти хвора. Шевч. 192. Хворий лежить, та без пом'яти хліб їсть. Ном. № 8136.
Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.