Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Двора́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ. А чоловік ваш, небіжчик звідки був родом? — З того села, де.... дворак був. МВ. ІІ. 35. А хто любить сільські хлопці, а я люблю двораки. Грин. ІІІ. 173. Ум. Двораче́нько. КС. 1883. IV. 906.
Нивонька, -ки, ж. Ум. отъ нива.
Осігди нар. = завсігди. Федьк.
Остивно, -на, с. Деревянная рукоять в остях. Шух. І. 223.
Попересідлувати, -лую, -єш, гл. Пересѣдлать (во множествѣ).
Серпій, -пія, серпни́к, -ка, м. Раст. Chrysanthemum lecanthemum. Вх. Пч. І. 9.
Скорс, -са, м. 1) Загнутый конецъ полоза у саней. Канев. у. 2) Отрубокъ пня, служащій болванкою для трубокъ. Вас. 148.
Струпкий, -а, -е. О пути: покрытый замерзшею грязью, кочковатый. Струпка дорога, бо кал замерз погружений. Волч. у.
Цурпалля, -ля, с. соб. отъ цурпалок. У воду положила мурашків жовтих з цурпаллєм. Чуб. І. 113.
Черет, -ту, м. = очерет. Мил. М. 69. Ой там моя хатонька край води з високого дерева — лободи. А ще к тому (сінечки) приплету з високого дерева черету. Мет. 121.