Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скотарь

Скотарь, -ря, м. 1) Скотникъ, пастухъ рогатаго скота. 2) Скотоводъ. Скотарі, табунщики, чабани і отарщики плентались по степах. Стор. II. 137. Ум. скотарик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОТАРЬ"
Безум, -му, м. Безуміе. К. МХ. 41.
Відманіжити, -жу, -жиш, гл. Отколотить, отдуть. Пан і цього одманіжив. Мнж. 75.
Коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. К. ЧР. 169. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих. МВ. ІІІ. 134.
Мохна́тіти, -тію, -єш, гл. Обростать мохомъ, шерстью, волосами. Лежачи і камень мохнатіє. Ном. № 10844.
Неньо, -ня, м. Отецъ, батюшка. Галиц. Желех.
Отце нар. = отсе.
Піддячий, -чого, м. Помощникъ дьячка. Зараз по нашого о. Петра та по дяка й піддячого посилай. Г. Барв. 466. Наш піддячий любить борщ гарячий, а голодний їсть і холодний. Ном. № 12142.
Розлива, -ви, ж. = розлив. Де велика розлава, до там тихша вода, а де саме вузька вода — там прудко біжить. Васильк. у.
Торавий, -а, -е. Паршивый. Угор.
Тяти, тну, тнеш, гл. 1) Рѣзать, рубить, косить. Як панок наш тяв, то тур-царя стяв. АД. І. 24. Було брати косу да й ступать у росу, да травиченьку тяти. Рудч. Чп. 132. 2) Ударять, бить. Що ти так тнеш коні? Шейк. 3) Кусать, жалить. Тяли комарі. 4) Твердить одно и то же. Чим то той Лазарь Богу приподобився, що його увесь тиждень тнуть та й тнуть. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.