Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скобзалка

Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБЗАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОБЗАЛКА"
Ґанджови́тий, -а, -е. Съ изъяномъ, имѣющій изъянъ. Черк. у.
Жіно́тва, -ви, ж. = жінота = жінва. Волч. у.
Завині́ння, -ня, с. Свитокъ, свертокъ. Зносили свої скриньки, свої завиніння, свої торбинки. Левиц. І. 505.
Ковінька, -ки, ж. 1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Сим. 6. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Сим. 6. Нашому Нечипору на руку ковінька. Ном. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати. Кв. І. 49.
Проводити, -джу, -диш, сов. в. провести, -веду́, -деш, гл. Проводить, провожать, провести. Котилася зірка з неба та впала додолу: ой хто мене молодую проведе додому? Проводь, проводь, козаченьку, проводь, не барися. Н. п.
Путати, -таю, -єш, гл. Надѣвать путы. Швидче путай кобилу.
Слізливий, -а, -е. Слезливый, любящій плакать.
Тіснісінько нар. Совсѣмъ тѣсно. Шейк.
Улетіти Cм. улітати.
Шпарутина, -ни, ж. Щель.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОБЗАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.