Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прочутитися

Прочутитися, -чуся, -тишся, гл. Прійти въ себя, очнуться. Устань, устань, милая, прочутися. Чуб. V. 52. Пила вона нічку, пила вона другу, а на третю нічку прочутилася. Мил. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧУТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧУТИТИСЯ"
Бахурча, -ча́ти, с. = бахур 2, 3.
Виголошувати, -шую, -єш, сов. в. виголосити, -шу, -сиш, гл. Объявлять, объявить, громко произнести, провозгласить.
Гру́ша, -ші, ж. 1) Груша (дерево и плодъ). Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Ном. № 383. Під грушею ляше та й спить. Руд. Ск. І. 175. Наказа́в на вербі́ груш. Пустяковъ, небылицъ наговорилъ. Ум. Гру́шка, гру́шечка.
Дої́льниця, -ці, ж. Доильщица. Така з неї доїльниця, що боїться й до корови приступитись, а не то щоб потягти як слід. Харьк. у.
Задзвені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зазвенѣть.
Песя́, -ся́ти, с. = песеня. Вх. Пч. II. 5.
Пияка, -ки, об. Пьяница. Ум. пия́чка. Ґосподар альбо ґосподині пиячка. Гн. II. 226.
Полудуватий, -а, -е. Съ бѣльмомъ на глазу. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Трензель, -зля, м. Уздечка съ удилами. Ум. трензелька. Взяла коня за трензельку. Гол. ІІІ. 52.
Упурнути, -ну, -неш, гл. Нырнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЧУТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.