Зако́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. закоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Влюбляться, влюбиться. Бодай же я був перше в гробі, ніж я закохався в тобі. Закохалися обидві в одного Івана. Закохався, як чорт в суху вербу. Що зо мною закохався, а з иншою повінчався. 2) — в чо́му. Пристращаться, пристраститься къ чему. Ще його батько чумакував, і бере, було, його з собою малого, то ще тоді він закохався у дорогах. Ходив він більш для того, що вже в чумацтві закохався.
Застраха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = застрашити.
Злюбини, -бин, ж. мн. Названіе обряда сватовства въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Cм. дівошлюби.
Нако́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. накоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Прикатываться, прикатиться на извѣстное мѣсто; наваливаться, навалиться; набираться, набраться. Сказала: «рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись, дерево!». От як сказала вона, так тут як зачало рубаться, котиться, складаться, — така купа накотилась... велика! Рубали дубину, дак дуб і накотився йому на ногу і потрощив у прах. 2) Набрасываться, наброситься съ укорами, бранью. Як вернувся додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люде з грішми та почав піячити!..
Неприродний, -а, -е. Неестественный, ненатуральный.
Перечвертувати, -ту́ю, -єш, гл. Раздѣлить, разрѣзать на четыре части.
Позмітати, -та́ю, -єш, гл. Сместь (во множествѣ).
Ростобирючоватий, -а, -е. Растрепанный, торчащій въ разныя стороны. Cм. ростопирювачуватий.
Склівочка, -ки, ж. Стаканчикъ, склянка. Там склівочка з квіточками.
Увірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. увіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. А! вже він мені ввірився. Не ввірився ще йому світ. Чи вже ж тобі катерга турецька не ввірилася? 2) Довѣряться, довѣриться. З паном не дружи, жінці не ввіряйся, а чужих гостей не приймай.
