Винувати, -ную, -єш, гл. Обвинять, винить. Бо як тії припутні полетять, тебе будуть, орлику, винувать. Нікого не винуйте, я нікого не виную, одного Петра, він зробив мені цю шкоду.
Дурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Глупѣть, дѣлаться дуракомъ. Як волосся сивіє, то чоловік дурів. Як парубкував, — поведе чорними бровами, — дівчата сохнуть і дуріють. 2) Дѣлать глупости, шалить. А дуріти нам негоже. Чого ти дурієш? де твій розум?
Затопта́ти Cм. затоптувати.
Лобури́сько, -ка, м. Ув. отъ лобурь.
Нащулити, -лю, -лиш, гл. = нащурити.
Оббудовувати, -вую, -єш, сов. в. оббудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Обстраивать, обстроить.
Обважнити, -ню, -ниш, гл. Отяготить. Коли б часом не обважнити та не росердити людей (більшою платою за треби).
Обтяжно нар. = обтяж.
Прилеститися Cм. прилещатися.
Шовковать, -ті, ж. Раст. Conferva rivularis.