Борона 2, -ни, ж.
1) Борона. Части ея: деревянные валки, въ которые вставлены зубья; каждый валок обоими концами укрѣпленъ въ двухъ глицях. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребетники; впоперек хребетників переходить шість тонших естиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи. під борону сіяти. Сѣять по жнивью безъ вспашки, задѣлывая только бороной. борону затігати за ним. Подольщаться къ кому. Ум. борінка, боріночка.
Вивертень, -тня, м.
1) Половина толстаго ствола, распиленнаго на-двое.
2) Вѣтроломъ, валежникъ.
3) Родъ дѣтской игры съ бросаніемъ палокъ.
Вівчарити, -рю, -виш, гл. Быть пастухомъ овецъ, пасти овецъ.
Відкошувати, -шую, -єш, сов. в. відкосити, -шу, -сиш, гл. Косить, скосить, отрабатывая за долгъ.
Ляха́, -хи́, ж. Гряда. Ум. ляшка.
Обпинати, -на́ю, -єш, сов. в. обіп'ясти, -пну, -неш, гл. Опяливать, опялить, обтягивать, обтянуть, покрывать, покрыть. — хвартух, попередник. Надѣвать, надѣть передникъ. Ой фартушок обіп'яла, чоботоньки вбула.
Поправка, -ки, ж. Ум. отъ поправа.
Пора, -ри, ж.
1) Время, пора. Як прийшла до його тая пора, шо вже йому треба бігти, то він так стогне. У робочу пору.
2) Возрастъ. дівчина на порі, у порі. Дѣвушка-невѣста. Росла, рост дівчинонька та й у порі стала.
3) на таких порах бути. Быть беременной. Хиба ти вже забув, що покинув мене на таких порах?
4) без пори. Преждевременно. Нив дуже горілку, та так без пори і вмер.
5) Употр. какъ нарѣчіе: пора. Та годі седіти, да пора летіти.
Стовповатий, -а, -е. = стовбоватий. — та мальо́вка. Родъ орнамента при раскрашиваніи мисокъ.
Ферфелиця, -ці, ж. = ферфела.
