Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

До-Ще́нту нар. До основанія, до тла, совершенно. О. 1862. VI. 63. І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом'я його до-щенту обсмалило. Греб. 386. Налетить, як той вихор нагальний, до-щенту викорчує. МВ. І. 138.
Дудко, -ка, м. = одуд. Вх. Лем. 412.
Клеїти, кле́ю, клеїш, гл. Клеить.
Нікчемний, -а, -е. Ничтожный, ни къ чему не годный. Нікчемного ви роду. Ном.
Перев'язати. Cм. перев'язувати.
Полошкати, -каю, -єш, гл. Вспугивать.
Помолодчати, -чаю, -єш и помоло́дшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться моложе, помолодѣть. Аж помолодшав, наче на турка йде. МВ.
Росп'яття, -тя, с. 1) Распятіе (дѣйствіе). Повели його на роспяття. Єв. Мт. XXVII. 31. 2) Распятіе (образъ распятаго Христа ка картинѣ или крестѣ). У церкві стояло роспяття угорі. Черниг. г.
Ростягання, -ня, с. 1) Растягиваніе. 2) Растаскиваніе.
Слобода 2, -ди, ж. Слобода. Слобода наша над самою лукою річковою. МВ. ІІ. 74. Ум. слобідка, слобідочка, слобідчи́на. По-за селом, по-за селом, по-за слобідкою. Мил. 72.