Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скалубинник

Скалубинник, -ка, м. Послѣдній мѣсяць зимы. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАЛУБИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАЛУБИННИК"
Кателицтво, -ва, с. Католичество. Теперечки тілько мені і надії, що на те кателицтво і патерів. Стор.
Нацокотітися, -кочуся, -тишся, гл. Нащебетаться, наболтаться.
Непишний, -а, -е. Въ выраж.: як нелишний. Сконфуженный. Вилаяли його, а він покліпав очима і вийшов з хати, як непишний.
Нуждений, -а, -е. 1) Крайне нуждающійся. 2) Плохой, жалкій. Коли на тім нужденім полі забачуся в щасливій долі? Грин. III. 632. 3) Измученный. Розважає душу вбогу, нуждене серденько. К. Дз. 130.
Оглядання, -ня, с. Осматриваніе.  
Позазивати, -ва́ю, -єш, гл. Зазвать (многихъ).
Прив'ялити, -лю, -лиш, гл. Заставить привянуть. Переносно о человѣкѣ: пришибить словомъ, привести въ уныніе. Чоловік так і прив'ялить словом. Г. Барв. 287.
Проректи Cм. прорікати.
Упоганити, -ню, -ниш, гл. Обгадить.
Фудити, -джу, -диш, гл. Бросать, швырять. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАЛУБИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.