Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висвідчення, -ня, с. Свидѣтельствованіе, засвидѣтельствованіе. Вх. Уг. 230.
Відстібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відстібнути, -бну, -неш, гл. Отстегивать, отстегнуть.
Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Ном. № 11285. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Левиц. І. 98 Ой що ся говорило, то все ж то неправда. Чуб. V. 395.
Козяка, -ки, ж. Ув. отъ коза.
Морг III, -га и морґ, -га, м. Моргъ, межевая мѣра = 0.57546 гектаровъ. Мав він кілька моргів земельки. Стор. Голка. Чи багато нагорав? — Три морґи до полудня. Грин. III. 327.
Підлягати, -га́ю, -єш, сов. в. підлягти, -ля́жу, -жеш, гл. Подчиняться, подчиниться. К. Кр. 36. Ми підлягли очарованию християнської любови. К. ХП. 14.
Пожилець, -льця́, м. Жилець, постоялець. Мнж. 189. Оттакий пожилець наш! шість місяців прожив та й копійки не дав. Харьк. г.
Поперечуватися, -чуюся, -єшся, гл. Перекрещиваться. Полотно є уткане з двох рядів ниток, які потренуються, а то з подовжних, що творять основу і поперечних: тканя. Шух. І. 154.
Порозчовпувати, -пую, -єш, гл. Разобрать, понять (во множествѣ).
Сільниця, -ці, ж. Солонка. Желех. Вх. Лем. 465. Ум. сільничка.