Веселковий, -а, -е. Радужный.
Витикатися, -каюся, -єшся, сов. в. виткнутися, -нуся, -нешся, гл. Вытыкаться, виткнуться, высовываться, высунуться. Виткнулась головка, співаючи «кукуріку». Зачувши у дворі гомін, виткнулась з хати.
Геній, -нія, м. Геній. Не чути в його словах дихання генія.
Замути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Замутить, возмутить. Воно у нас таке тихе та любе, що сказано й водою не замутить. 2) — тишу. Нарушить тишину. Навспинячки Христя ходила, щоб не замутити тієї тиші, що панувала в хаті.
Застрява́ти, -ряю, -єш и застряга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. застря́ти, -ря́ну, -неш и застрягти, -гну, -неш, гл. Застрявать, застрять, завязнуть. Жартувала баба з колесом, та спиця застряла. Як то нам застряти у неволі вічній? 3... лоба лилися краплі поту й застрягали в густих сивих кудлатих бровах. Піде собі у двір, та там і застрягне.
Лапоть, -птя, м.
1) Лапоть. Як маєш кланяться лаптю, то лучче поклонись чоботу.
2) мн. лапті. Обшлага на рукавахъ.
Материя́л, -лу, м. Матерьялъ.
Поспіл I нар. = поспіль. Дарма що стара, а ще б поспіл билася з чоловіком. Поспіл три тиждні роблять.
Увігнати, ужену, -неш, гл. = угнати.
Цьопати, -паю, -єш, гл. Стучать. .