Зала́млювати, -люю, -єш, сов. в. залама́ти, -ма́ю, -єш и заломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Заламывать, заломить. Заламав білі руки, став собі думати. Молодая дівчинонька заломила руки, чогось мені тяжко-важко да з теї розлуки. Попереду отаман заломить бриль на бакір. заломи́ти чо́ртові ковбасу́. Сдѣлать крюкъ (въ пути). 2) — кого. Взять верхъ надъ кѣмъ, быть лучше кого въ какого либо отношеніи. Всіх дівчат заломила своїм станом і красою. Заломив би козакуванням він і Бинду.
Кихкати, -каю, -єш, гл. Смѣяться. І почали кихкати усі чотирі. І старі на печі, вовну скубучи, пихкають, а вона й не всміхнеться.
Крайнебо, -ба, с. Небосклонъ, горизонта. Схилившись на руку, дивлюся я в вечірнє крайнебо далеко й глибоко.
Мураве́льний, -а, -е. Муравьиный.
Наси́лу, нар. Съ трудомъ, едва. Насилу десять чоловік його подужали. Насилу ноги волочу.
Родющий, -а, -е. = родючий. І з неволі на родющу любу землю виселяє.
Сивуляк, -ка, м. Сѣрый, безъ глазури горшокъ.
Стонадцять числ. Больше ста. Стонадцять чортів твоїй матері.
Хвиткий, -а, -е. Скорый, поспѣшный. Своїм питаннячком хвитким не дала йому вимовити слова.
Шина, -ни, ж. 1) Шина, оковка. Шини на колесах. 2) Рельса.