Гусь IІ, -сі, ж. 1) Гусыня. Аж там пливе гусь: Помагай-біг, біла гусь! Мудрий мудрець гуссю ореть. (Загадка: письмо). Чаше употребляется во мн. ч.: гу́си — гуси, самки и самцы. Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. 2) мн. гу́си. Родъ игры. 3) Гусе́й підпуска́ти. Врать, пускать сплетню. Ум. Гу́сонька. Всі гусоньки на став полетіли.
Заголубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Сдѣлаться, стать голубымъ. Зажовтіє, заголубіє і зачервоніє квітами.
Колиба, -би, ж. 1) Пастушій шалашъ. 2) Зимнее жилище древорубовъ-гуцуловъ; строится въ формѣ восьмиугольника, безъ оконъ и потолка, съ отверстіемъ въ верхушкѣ пирамидальной крыши для прохода дыму. Ум. коли́бочка. Добре тому то Бог дає, що на горі конарь має, а в долині колибочку, серед села фраєрочку.
Курник, -ка́, м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник.
Лимарюва́ти, -рюю, -єш, гл. Заниматься шорничествомъ. Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює, а небіж шевцює.
Наря́д, -ду, м. 1) Нарядъ, убранство. Я їй дорогі наряди справила. Вивела вдова, вивела небога свою дочку у наряді. 2) Сбруя. Ой у саді, соді, саді-винограді, стояв кінь вороний у наряді. Ум. нарядонько. Як удасться твій миленький та ревнивий, — не дасть тобі нарядоньку поносити.
Патламити, -млю́, -миш, гл. Приводить въ безпорядокъ.
Примилитися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Cм. примилятися.
2) Немного ошибиться.
Сап'ян, -ну, м. Сафьянъ. На нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить.
Угринка, -ки, ж. Венгерка.