Валувати, -лую, -єш, гл.
1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки?
2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні.
Дерев'яни́й, -а́, -е́. 1) Деревянный. Дерев'яна стіна. 2) Безчувственный. Ой п'яна я, дерев'яна я.
Зацупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. Одеревенѣть, лишиться гибкости. Від холоду пальці зацупіли.
Мале́сечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Осадник, -ка, ж. Первый поселенець въ данномъ населенномъ пунктѣ, основатель поселенія.
Поз'їзджатися, -джаємося, -єтеся, гл. Съѣхаться (о многихъ). Та поз'їзджались та пани, та стали сумувати.
Поприскакувати, -куємо, -єте, гл. Подскочить къ чему (о многихъ).
Промантачитися, -чуся, -чишся, гл. Промотаться. Промантачились городяне на свої що-тиждня новії моди.
Утокмитися, -млюся, -мишся, гл. Устроиться, пристроиться. Утокмився з двома парами на пастьбу.
Чорниш, -ша, м. Черный хлѣбъ (у нищихъ). Чорниш у комиш, білаш у кармаш.