Гордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Пренебрегать. Сама себе дурною називала, що Орликом гордувала. Він нами гордує. 2) Гордиться, чваниться. Вона багато гордує.
Куйовда, -ди, ж. Ніч як куйовда стояла на дворі; мела страшна хуґа, заверюха крутила.
Обложити, -жу́, -жиш, гл. 1) = обікласти. Пан обложив біля себе роботників. 2) Уложить (спать). Я обложив її з дітьми, — було це уночі. 3) Обложить, осадить. Ой ні, не татари, — християнська сила, мов хмарами грімучими табор обложила. 4) безл. його обложило. У него распухла шея — при дифтеритѣ, а также при заушницѣ.
Попідпухати, -ха́ю, -єш, гл. Припухнуть (во многихъ мѣстахъ).
Порозсіювати, -сіюю, -єш, гл. = порозсівати.
Свекровця, -ці, ж. Ум. отъ свекруха.
Сизий Cм. сиз.
Тургун, -на, м. Раст. эстрагонъ, Artemisia dracunculus L.
Угластий, -а, -е. = вугластий.
Укорочати, -чаю, -єш, сов. в. укоротити, -чу, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить, сокращать, сократить. Та вже ж чи вкорочать свій вік, то вкорочай в шинку над бочкою горілки. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 112). Укоротив я вам віку. — ходи. Замедлять, замедлить шагъ. Христя трохи вкоротила ходи.
