Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сімнадцятеро

Сімнадцятеро числ. соб. Семнадцать (штукъ). Сімнадцятеро дверей у тім ятері. Рудч. Ск. І. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІМНАДЦЯТЕРО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІМНАДЦЯТЕРО"
Бискупство, -ва, с. Епископство.
Боженько, -ка, м. Дѣтск. Богъ. Боженьку мій милий, дай їм хоч по шматочку хліба! Стор. І. 18.
Відлізти Cм. відлазити.
Довгоп'я́тий, -а, -е. Длинноногій. Хотіла мене мати за п'ятого дати, а той п'ятий — довюп'ятий. Гол. ІІІ. 473. Узяв би я ворону, так довго п'ята. Мет. 469.
Лі́женько, ліжечко, -ка, с. Ум. отъ ліжко.
Обчепляти, -ля́ю, -єш, гл. Обвѣшать. Обчепляв старця торбами. Васильк. у.
Розігнати, -ся. Cм. розганяти, -ся.
Розсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. розсипатися, -плюся, -плешся, гл. 1) Разсыпаться, разсыпаться. Горох розсипався. Волосся розсипалось по плечах. Веселий промінь сонця йшов через вікно, розсипався поміж зеленим листом. Левиц. Пов. 162. Голос його розсипався між скелями, як весняний перший грім. Левиц. Пов. 355. 2) Распадаться, распасться. Тая земля, що він одлупив, взяла та й розсипалася у його в руці. Чуб. І. 144. Цебер розсохся і розсипався. Рудч. Ск. I. 129. Ой упала зоря з неба та й розсипалася, мила зорю позбірала та й затикалася. Чуб. V. 1194. Розсипались жовті кости як жар по печі. Чуб. V. 739. 3) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. У мене жінка розсипалась. Лохв. у. 4) Усиленно хлопотать, изъ кожи лѣзть. Зубиха ж тут так і розсипається. І сюди шатнеться, і туди мотнеться; і намисто Олені нав'язує на шию, і голову квітчає. Кв. II. 140.
Стріхавий, -а, -е. Взъерошенный, шершавый. Угор.
Улучати, -чаю, -єш, сов. в. улучити, -чу, -чиш, гл. 1) Попадать, попасть въ цѣль. Коли чи б'є, то вже влучає. Котл. Кн. IV. 65. Не влучила Лемерівна в ніженьку, та влучила Лемерівна в серденько. Мет. 285. 2) Попадать, попасть куда, найти путь. Я не влучу до вас заходити. (Стрижевск.). 3) Умѣть, съумѣть что сдѣлать. Як не влучиш і йому дати сього дання, то марне й вона питиме. Г. Барв. 536. 4) Успѣть замѣтить, успѣть прослѣдить. Він кинув на нас палицю — ми йшли всі укупочці — а ми розбіглись по дорогах — не влучила я куди яка з нас і побігла. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІМНАДЦЯТЕРО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.