Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бешезник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Шух. І. 20, 46, 22.
Блимати, -маю, -єш, гл. 1) Слабо, тускло свѣтить, мерцать, то вспыхивать, то потухать. Каганець блимав у запічку. Берд. у. 2) Мигать глазами, хлопать глазами, бросать взгляды. Тільки очима блима. О. 1862. І. 36.
Відьомство, -ва, с. Колдовство, чародѣйство. Відьомства у рожденної відьми.... навчилась.
Гок, -ку, м. Степной загонъ для скота. Мнж. 178.
Знісок, -ску, м. 1) Послѣднее, самое маленькое яйцо, снесенное курицею. 2) Послѣдній ребенокъ у матери.
Намерза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. наме́рзти, -зну, -неш, гл. Намерзать, намерзнуть.
Обамбурити, -рю, -риш, гл. Ошеломить, огорошить. Часом засяде хто небудь та з-за дуба булавою як обамбурить по спині, то й пролежиш який час. Брацл. у.
Оксамитка, -ки, ж. Бархатка. Чорна оксамитка. О. 1861. XI. 28.
Ховзати, -заю, -єш, гл. Скользить. Щоб коні не ховзали, бо мокро, то тра підкувати. Камен. у.
Цупати, -паю, -єш, гл. = тупати. Ой цупайте, чоботята, хоть не кованиї. Гол. IV. 453. Ой щупайте, чоботята, до голого льоду. Гол. IV. 454.