Байдики, -ків, мн. Баклуши; употребл. только въ формѣ байдики бити — бить баклуши, баклушничать. Тобі б тільки лежати та байдики бити.
Вивалювати, -люю, -єш, сов. в. вивалити, -лю, -лиш, гл.
1) Вываливать, вывалить, выкидывать, выкидать изъ чего либо.
2) Выбивать, выбить. Вивалив двері. Cм. виваляти.
3) Вываливать, вывалить, высовывать, высунуть. Язик вивалив мов та собака. — очі. Вытаращить, выкатить глаза. Вивалив очі як баран.
Нарива́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. нари́ти, -рию, -єш, гл. Нарывать, нарыть. Клята свиня нарила на городі такого, що хоч плач!
Наслідство, -ва, с. Наслѣдство. Я приїхав оглядати своє наслідство.
Петрівський, -а, -е. = петрівній. День не петрівський, язик не попівський — по двічи говорити. Пішло уже мені, як з петрівського дня.
Покарбувати, -бу́ю, -єш, гл. Изрѣзать нарѣзами; украсить вырѣзанной орнаментировкой. Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований.
Помість нар. Будто, словно. І такі веселі були, щасливі! любо й подивиться, помість сам одмолодієш.
Проїздити 2, -джу, -диш, гл. Проѣздить. Хоче Палій проїздити коня свого.
Треблаженне дерево. Легендарное дерево, выросшее изъ обруча, который клалъ себѣ на голову больной Адамъ; оно имѣло видъ креста и на немъ впослѣдствіи былъ распятъ Спаситель.
Шпигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Однокр. отъ шпигати.
1) Кольнуть. Як раз Гибсона і насів, шпигнув в висок над правим оком.
2) Кольнуть, уколоть словами. Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях.