Вогничок, -чка, м. Ум. отъ вогонь.
Головиця, -ці, ж. 1) = голова. Буду драти паси од ніг до головиці. Молодії молодиці, завивайте головищ. 2) = дівич-вечір. 3) Головиця. Родникъ. Була там керниця-головиця — нора, якою з землі вода іде. 4) = головатиця.
До́каз, -зу, м. Явная улика, обвиненіе. Доказ маю, хто вкрав. На кого маєте пеню, — скажіть; я брата рідного не пожалію, аби б по правді доказ був, — так сказав голова. По доказу то було трусють горілку, а нападьом справник не дозволяв трусить так здря, ні, було за це й дрюка.
Нарахува́ти, -хую, -єш, гл. Насчитать.
Продагуха, -хи, ж. Продавщица.
Пугикати, -каю, -єш, гл. Кричать (о филинахъ, совахъ). Сова та пугачі скіглили, пугикали.
Розживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розжи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл.
1) Жить хорошо, хорошей жизнью. Живи, живи, дівко, з парубком, живи, розживайся. Узяв милий свою милу у світлочку: «отут тобі, мила, розживаться».
2) Разживаться, разжиться, дѣлаться, сдѣлаться зажиточнымъ. Як стали жити, розживатися, стала родина признаватися.
Хламіття, -тя, с. Тряпье, лохмотья. Хламіття позбірай, от буде дощ.
Цяця, -ці, ж. 1) Дѣтск. Цаца, все хорошее; игрушка. Цяця, цяця! та й в кешеню. Еней, таку уздрівши цяцю, не знав із ляку, де стояв. 2) Важная особа. Ото яка цяця. Чи ба, яка велика цяця — і слова на криво не можна сказати. Ум. цяцінька, цяцічка.
Черпіта, -ти, ж. Хохлатый жаворонокъ, Alauda cristata. Cм. черпітиха и чорпіта.