Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Го́мшити, -мшу, -шиш, гл. Колотить, бить. За тую локшину тато маму гомшили. Ком. Пр. № 95.
Гризь II, -зя, м. и -зі, ж. 1) Ревматизмъ, ломота въ суставахъ. Маркев. 91. Почне ломить руку або ногу, поки зробиться гризь. Мил. М. 53. У сього гризю дев'ять зубів. Мил. М. 55. 2) Пупочная грыжа. Мил. 31, 32, КС. 1893. VII. 80. Ув. Гризи́ще. Мил. М. 55; Грин. II. 43.
Грі́шниця, -ці, ж. Грѣшница. Св. Л. VII. 37.
Зашкрумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. = зашкарупіти (отъ тепла). Желех. Шух. І. 163.
Натовчи, -чу, -че́ш, гл. = натовкти. Желех.
Около, -ла, с. Наружность, внѣшность. Порається коло хати. Роскрив її, оббив з окола і з середини. Мир. ХРВ. 293. Стіни були не опоряжені; около було оббите дощем. Левиц. Пов. 177. Два хліви мазати, а окола ще скільки! Конст. у. Ум. окільце.
Почвара, -ри, ж. Привидѣніе.
Розчастувати, -ту́ю, -єш, гл. Израсходовать, потчуя. Ось розчастую оцю горілку та й піду з шиньку. Екатер. у.
Ушпигнути, -ну, -неш, гл. Кольнуть. От тілько, тілько не вшпигне. Котл. Ен. VI. 39.
Шуфляда, -ди, ж. = шухляда 1. Шух. І. 99.