Гнути, гну, гнеш, гл. 1) Гнуть. Гне шию, як віл у ярмо. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Спати, — аж гілля гне, — такъ сильно хочется. — кирпу. Важничать, задирать носъ. — на що, куди. Намекать на что. Бач, куди гне! (или на що). — теревені. Болтать пустяки. — матюки. Браниться матерными словами. 2) Запрашивать много. Гне, як дурень за батька — очень много запрашиваетъ.
Дзюб! IІ меж., выражающее клеваніе. На маковці сиділа, дрібен мачок дзюбала: дзюб, дзюб, дзюбанець!
Куляга, -ги, ж. = куля 4.
Муги́рька, -ки, ж. Неотеса, мужичка, грубая женщина.
Пхатися, пхаюся, -єшся, гл.
1) Толкаться; проталкиваться, переться. Чого ти пхаєшся? Де їдять, там пхайся, де бідують, — звідти тікай.
2) Медленно итти, ѣхать. Пхався на бовкуні. В Латію з військом також пхавсь.
Ступати, -па́ю, -єш, сов. в. ступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ступать, шагать, итти. Я ледве ступаю. Ступай сміло: куля не візьме. Широко ступав Марко. А чи позволить батенько гуляти, а чи додому ступати? Чоловік що ступить, то згрішить. не зна на яку ступити. Не знаетъ что ему дѣлать, попалъ въ неловкое положеніе. Стара зовсім скрутилась, не зна далі, на яку й ступити. ступити в божу путь. Умереть. Дай, Боже, щоб Василь удавсь у твого батька, то я б спокійно ступила в Божу путь.
Тягітнейка с. мн. ? Въ выраж.: зайти в тягітне́йка. Забеременѣть. Єго княгинейка зайшла в тягітнейка.
Убрести, -ду́, -де́ш, гл.
1) Войти въ воду. Первий раз ступив, по коліна вбрів.
2) Переносно: попасть въ бѣду. В таке вбрела, що ледві за рік вирнула.
Хаптур, -ра, м. = каптур 2. Свита з хаптуром.
Шкурина, -ни, ж. = шкорина. Ум. шкуринка. Такий, мамо, хліб удавсь, — під шкуринку хоч сховайсь.
