Борідка, -ки ж?. 1), Ум. отъ борода. Його брівоньки — так, як шнурочок, його борідка — золотенькая. Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, махнув борідкою, замекав, заскакав. 2) Нижняя или задняя часть лезвея топора. 3) Щетка на ногѣ лошади. В пісок ногами по борідки врився (кінь). 4) = бородиця 4. 5) — царська. Раст. Mirabilis jalapa L. Од причілка цвів кущ панської рожі, цвіли всякі квітки — й гвоздики, й чорнобривці, й царська борідка, й кручені паничі.
Деркачиня́, -ня́ти, с. = Деркача.
Зла́гідно нар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою.
Кучанин, -на, м. Житель кутка́ 2. Кучане — ті сусіде, що на одному кутку живуть.
Осадник, -ка, ж. Первый поселенець въ данномъ населенномъ пунктѣ, основатель поселенія.
Порозцвітатися, -таємося, -єтеся, гл. = порозцвітати.
Пуповниче, -чого, с. Болѣзнь пупка у грудного ребенка.
Угорнути, -ся. Cм. угортати, -ся.
Фацарний, -а, -е. 1) = капарний. .
2) Упрямый, злобный.
3) Вороватый.
Широкобородий, -а, -е. Съ широкой бородой.
