Відтовкувати, -кую, -єш, сов. в. відтовки, -вчу, -чеш, гл. 1) Оканчивать, окончить толочь. 2) Отрабатывать, отработать толченіемъ. 3) Только сов. в. Отбить. Треба йому відтовкти боки, щоб другий раз глядів лучче телята.
Вуздечка, -ки, ж. Уздечка. Аби вуздечка, а кінь буде.
Годувати, -дую, -єш, гл.
1) Кормить. Багач ся дивує, чим убогий діти годує. Вовка ноги годують.
2) Пропитывать, вскармливать. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала.
3) Откармливать. Годують на сало.
4) Пребывать, проживать въ теченіе года.
Їда, -ди, ж. = їжа. Хліб та вода, то козацька їда. Той його гостит їдами, питєм.
Палука, -ки, ж. = лука. Викосили всі палуки.
Піддубок, -бка, м. = піддубень.
Такати, -каю, -єш, гл. Дакать, говорить та.
Чередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ стада рогатаго скота.
Чмакати, -каю, -єш, гл. Чавкать.
Штирогранястий, -а, -е. Четырехгранный, четвероугольный. Штирогранястий пляц.