Відпочивок, -вку, м. = відпочинок. Употр. и во мн. ч.: Поки діло кінчати, — сядьмо на відпочивки.
Жалі́ння Ii, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» 2) Жалоба. Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає.
Каменний, -а, -е. Каменный. Попід гору каменную покопали шанці.
Когут, -та, м.
1) Пѣтухъ. Два когути, два дима, дві господині ніколи не погодяться.
2) Тетеревъ (у гуцуловъ).
3) Пѣтушье перо на шляпѣ гуцула. Ум. когутик. Ув. когутище. Є у мене когутище, що всю нічку кукуріче.
Лушпа́, -пи, ж. 1) Шелуха, скорлупа (орѣховъ, яицъ, картофеля), корка (арбузовъ) и пр. 2) Чешуя (рыбы). Лушпа на рибі тій велика. 3) Съ измѣненнымъ удареніемъ: лушпа. лушпи да́ти (кому́). Отколотить кого.
Мотуза́рь, -ря́, м. Веревочникъ, дѣлающій веревки, бечевки.
Пахати, -хаю, -єш, гл. Нюхать, обонять.
Приблудний, -а, -е. Приблудившійся, приставшій. Не сподівайся дяки від приблудної псяки.
Соснина, -ни, ж.
1) Сосновое дерево. Рубай, сину, ти соснину, а я буду гілля.
2) Сосновый лѣсъ. За містом соснина темна далека заступила шлях піскуватий. Ум. сосни́нка.
Углярка, -ки и углярня, -ні, ж. = вуглярка.