Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

синячник

Синячник, -ка, м. Раст. Isatis tinctoria L. ЗЮЗО. І. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНЯЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНЯЧНИК"
Виріжок, -жку, м. 1) Часть чего-либо, выдающаяся угломъ. 2) Конецъ поселка. А що то за хижка там на виріжку? Мет.
Виховувати, -вую, -єш, сов. в. виховати, -ваю, -єш, гл. 1) Перепрятывать, укрывать, укрыть. 2) Воспитывать, воспитать. Як доглядати дітей, як їх виховувати. К. Псал. 14.
Замітки́й, -а́, -е́ Примѣтный.
Калабалик, -ку, м. Суматоха, кутерьма. Гм. кабалик.
Мошка́ 2, -ки́, ж. соб. Мошки. Мошки багато на городі, — усі руки й лице покусала.
Перелляти, -лля́ю, -єш, гл. = перелити.
Піна, -ни, ж. Пѣна (у человѣка, животнаго). Волосся піднялось догори, піна бим з рота. Стор. МПр. 19.
Саморозвій, -вою, м. Саморазвитіе. К. Кр. 35.
Свинарня ні, ж. = свинарник. Мнж.89.
Шморганистий, -а, -е. Полосатый. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИНЯЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.