Братко, -ка, м. 1) Ум. отъ брат. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. мн. ч. братки и браткове. Промовив до всіх монархів: «Мої братя (браткове), я би м хотів стару віру зоставити, а иншу прияти. 2) мн. братки. а) Родъ хлѣбнаго печенья? Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки... каленика. б) Раст. = братік 2.
Важливо нар.
1) Тяжело.
2) Важно.
Відучувати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Знаття, -тя́, с. Знаніе. Бува там, у громаді, якесь знаття потайне, що прочуває непевну правду доразу. І. 96). коли б, як би знаття́. Если бы было извѣстно. Як би знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав.
Лежню́ха, -хи, об. = лежень 1.
Прислух, -ху, м. Прислушиванье, подслушиванье.
Сестрин, -на, -не. Сестринъ, принадлежащій сестрѣ. Іван поняв віри сестриній мові.
Скверний, -а, -е. Скверный. Скверний гаде.
Сокорина, -ни, ж. = осокорина. Як широка сокорина віти роспустила.
Трепетик, -ка, м. Въ сѣделкѣ: металлическая дужка, сквозь которую проходитъ черезсѣделень. Харьковъ.