Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Закорю́чити, -чу, -чиш, гл. Загнуть крючкомъ. Банькатий, з закорюченим носом. Стор. МПр. 156.
Закуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Задремать. Коли б сьогоднішню був ніч хоч закуняв. Гул. Арт. О. 1861. III. 83.
Кришити, -шу́, -шиш, гл. 1) Крошить. Ой сип сірівець та криши петрушку. Шевч. Чого не люблю, того і у борщ не кришу. Ном. № 5075. 2) Рубить. Дід і почне кришить татар, як локшину. Стор. 3) Рѣзать, разрѣзывать. Сало кришене стоїть на столі. Г. Барв. 201.
Мези́нець, -нця, и пр. Cм. Мизинець и пр.
Миротво́рниця, -ці, ж. Примирительница, носительница мира. Світи, поки вселенну осияє світило миротворниці-науки. К. ЦН. 185.
Розбондарюватися, -рююся, -єшся, гл. Заняться бочарствомь въ широкихъ размѣрахъ.
Роззіхатися, -хаюся, -єшся, гл. Раззѣваться, много зѣвать.
Уметити Cм. умічати.
Уторік нар. = торік. А!... ви знов у горох!... як уторік. Св. Л. 140.
Чапура, -ри, ж. = чапля. Вх. Пч. II. 8.