Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхоляк, -ка, м. Лѣсной жаворонокъ, Anthus arboreus. Вх. Пч. II. 8.
Дзе́ня, -ні, ж. Все, что звенитъ, преимущественно деньги, (дѣтск. слово). О. 1862. XII. 119.
Занапаща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. занапасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Погублять, погубить. Занапастив худібчину через свою дівчину. Чуб. V. 295. Степ широкий, край веселий та й занапастили. ЗОЮР. II. 254. Збавив я тобі віку, занапастив долю. Стор. МПр. 22.
Здити́ніти, -нію, -єш, гл. Впасть въ дѣтство. Екат. г.
Капелиста, -ти, м. Музыкантъ. А ви, пани капелисти, танцю мі заграйте. Гол. А заграйте, капелисти, та не дуже дрібно. К. С. 1883. XI. 521.
Кряжувати, -жую, -єш, гл. Обтесывать дерево цилиндрами. Чуб. VII. 575.
Побережний, -а, -е. , побере́жній, -я, -є. 1) Береговой. Побережні села. Сонце стало серед неба понад білим побережнім піском. Левиц. І. 62. 2) Набережный. Побережня стіна.
Посліпити, -плю, -пиш, гл. Ослѣпить (многихъ). К. МБ. X. 14. Баньки їм бодай посліпило. Ном. № 3714.
Смальцований, -а, -е. Насаленный.
Шпаківський, -а, -е. Относящійся къ скворцу.