Закува́ти Cм. заковувати.
Зато́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Пошатываться, пошатнуться. Ой оре міщанин та й заточується. Одного ранку Трохим устав з ліжка і ноги його заточилися. 2) О саняхъ: забѣгать въ сторону. Заточуються сани.
Зафарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Закрасить.
Керлиба, -би, ж. = сиворотка.
Малі́ти, -лію, -єш, гл. Умаляться, уменьшаться. Той мусить рости, я ж маліти.
Марму́рок, -рку, ж. Родъ глины.
Пруні, пруньки́, мн. = тернослив.
Теркотіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) = теркотати.
2) О птицахъ: щебетать, чирикать. Пташки лящать, теркотять, співають.
Хварбувати, -бую, -єш, гл. = фарбувати.
Шпиль, -ля, м.
1) Холмъ, невысокая круглая гора. Кругла, мов шпиль, гора. Українські яри гайові між невисокими та крутими горами та шпилями. Ой вийду я на шпиль-гору, на лебедів крикну.
2) Част. м'яльници (Cм.). Ум. шпилик, шпильо́к, шпилечок.