Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вандри, -рів, м. мн. Мандри. Желех. На вандри сі пустив. Фр. Пр. 135.
Глуша́н, -на́, м. Глухой человѣкъ. Коли сі кам'яні боги очима бачать, коли сі глушани ушима чують.... К. МХ. 19.
Зе́мленька, -ки, ж. Ум. отъ земля.
Котляр, -ра́, м. = кітляр. Котл.
Міч II, мо́чі, ж. = міць. Нема мочі. Ном. стати у ночах. Войти въ силу, сдѣлаться сильнымъ. Сидить черв'як у тому гнідечку, а як стане у мочах, то й вилізе. Волч. у.
Понадсихати, -хаємо, -єте, гл. Подсохнуть (во множествѣ).
Роскарячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскарячитися, -чуся, -чишся, гл. Раскарячиваться, раскарячиться.  
Страхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Испугаться. Свого розумоньку страхнулася. Чуб. V. 1191.
Чукикати, -каю, -єш, гл. = чукати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Шляхівщина, -ни, ж. Сѣно, солома или зерно, падающіе съ воза при перевозкѣ. Черк. у. Там хтось віз ячмінь і такий ячмінь великий, а в копиці скошений; що ж? Скрізь по дорозі шляхівщина, така шляхівщина, що аж жаль бере, як подивишся. Кобел. у.