Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

семип'ядний

Семип'ядний, -а, -е. Имѣющій мѣры семь пядей. Семипядпую пищаль підняти. АД. I. 111. В семипядні пищалі грімали. Макс. (1849). 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕМИП'ЯДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕМИП'ЯДНИЙ"
Галасування, -ня, с. Крикъ, вопль, дѣйствіе отъ гл. галасувати. Галасування то піднімалось разом, то затихало. Левиц. І. 126.
Замліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. замлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Ослабѣвать, ослабѣть, изнуряться, изнуриться. Ой я ж терпіла да вже замліла. Чуб. III. 250. То він дуже знать замлів, що він свою збрую не ніс, що він свого коня не вів. Гол. І. 12. 2) Отерпать, отерпнуть, онѣмѣть (о тѣлѣ). Нога замліла. Г. Барв. 223.
Куконочка, -ки, ж. ? Отака куконочка, оттакий кукунець. (Загадка о сковородѣ и сковородникѣ). Ном., стр. 301. № 392.
Куляга, -ги, ж. = куля 4. Вх. Лем. 430.
Мецька, -ки, ж. Названіе овцы. Kolb. І. 65.
Обмітати, -та́ю, -єш, сов. в. обмести, -мету, -те́ш, гл. Обметать, обместь. І криниченьку обрубить, і василечком обмете. Чуб. ІІІ. 150. Візьми вінок та обмети біля хати. Харьк.
Поросписуватися, -суємося, -єтеся, гл. То-же, что и росписатися, но во множествѣ.
Посміятися, -сміюся, -єшся, гл. Посмѣяться. Ти думаєш, дурню, що підеш вінчаться, а я з тебе, дурню, аби посміяться. Чуб. V. 176.
Просатарка, -ки ох. Женщина, приглашающая гостей на крестины, свадьбу, похороны и пр. Вх. Лем. 458.
Розбивати, -ваю, -єш, сов. в. розбити, -зіб'ю, -єш, гл. 1) Разбивать, разбить. Тому дали яйце-райце і сказали: тільки не розбивай нігде на дорозі. Рудч. Ск. І. 144. На теплого Олекси щука риба лід хвостом розбиває. Ном. № 416. Чорне море вітер-буря колихає, там турецький корабель розбиває. Чуб. V. 935. глек розбити з ким. Поссориться съ кѣмъ. Ном. № 9539. Глек брехні назбірали та й розбили — поссорились изъ-за сплетенъ. Ном. № 9538. 2) Убивать, убить. Приказав (Ирод) Христа шукати, діток малих розбивати. Чуб. ІІІ. 356. 3) Грабить, разбойничать. У чумаків колеса товстії, то в колесах було попродовбує дірки да туди гроші положить, да й позабиває гвіздками; то його (чумака) хоть як хоч нехай розбиває, а гроші в. ЗОЮР. І. 76. Розбойничок — лихий чоловічок: як вечеріє — коня напуває, а як смеркає — коника сідлає, опівночі людей розбиває. Розбив же він та того купця. Чуб. V. 741. 4) Раздѣлять, разрѣзывать, разрѣзать (волны при плаваніи). Не плавле, літа Семен Дніпром, тільки човен синю хвилю розбиває. МВ. І. 140. 5) Разъединять, разъединить, разлучать, разлучить. Зашумів сокіл із-за крутих гір, розбив, розлучив пару голубів. Чуб. V. 206. Се чорний ворон; розбив пташенят і найкращу настигає. МВ. ІІ. 70. 6) Разсѣивать, разсѣять, уничтожать, уничтожить. Бий, дзвоне, бий, хмару розбий! Ном. № 335. Вороний коню, заграй підо мною, розбий, розбий тугу по зеленому лугу козакові молодому. Чуб. V. 877. Я зараз приведу Зіньку шептуху, то вона скропить тебе водицею і розібє ті чари. Стор. II. 215. 7) Сокрушать, сокрушить (о мысляхъ). Стали умисли козацьку голову ключника розбивати. АД. І. 212.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЕМИП'ЯДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.