Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

святець

Святець, -тця, м. 1) Святой. КС. 1882, XII. 625. 2) Придорожный памятникъ съ статуею святого.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЯТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЯТЕЦЬ"
Баранник, -ка, м. Пастухъ барановъ. О. 1862. V. Кух. 36.
Брунатний, -а, -е. Смуглый, темный.
Відкотити, -ся. Cм. відкочувати, -ся.
Досі́патися, -паюся, -єшся, гл. Додергаться.
Іменувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Именовать. Мій син хрещений, порожений, іменований. Чуб. І. 112. 2) Назначать, опредѣлять. Галиц.
Подущина, -ни, ж. Подушка, не особенно хорошая подушка. ЕЗ. V. 93.
Розгов'ядний, -а, -е. = марнотратний. Вх. Лем. 462.
Роздавати, -даю, -єш, сов. в. роздати, -дам, -даси, гл. Раздавать, раздать. Бог старий господарь, має більше, ніж роздасть. Ном. № 58.
Торити, -рю́, -ри́ш, гл. = торувати. Шейк.
Чабак, -ка, м. Рыба: лещъ. Abramis brama. Вх. Пч. II. 18. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ном. № 13571. Ум. чабачо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЯТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.