Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

своякиня

Своякиня, -ні, ж. Свояченица. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВОЯКИНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВОЯКИНЯ"
Гайдай, -дая, м. = гайдарь. Аж там стоїть гайдай молоденький. Лукаш. 81.
Дери́хвіст, -хвоста, м. Хвастунъ, задира, фатъ. Сквир. у.
Діжчи́на, -ни, ж. Плоховатая кадка, п. квашня. Дівчина як дівчина, а черево як діжчина. Посл.
До́ма Ii нар. Дома. Чом не хочеш ти робити і дома сидіти? Чуб. III. 148. Батько й мати поїхали до родичів..., дома зосталися хлопці. Ком. II. 68.
Занедба́ти Cм. занедбовувати.
Запомага́ння, -ня, с. Помощь, вспомоществованіе. К. МБ. XI. 153.
Марморо́вий и мармуровий. Мраморный. Ой у полю край дороги стоїть камінь мармуровий. Ушиц. у. Цілий день сном мертвим міцним спиш ти в гробі мармуровім. К.
Надовба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Наковыряться; вдоволь надолбить.
Паленчарня, -ні, ж. Винокурня. Желех.
Пріч нар. = геть. Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч. Грин. III. 362.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВОЯКИНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.