Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

своїтися

Своїтися, своюся, -їшся, гл. Выражать родственныя чувства, то-же, что и родичатися. Уже сі своят до бідного: коли гроші маг, то вже щос варт. Гн. II. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВОЇТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВОЇТИСЯ"
Майови́й, майовний, -а, -е. Майскій. Дощику майового ждали. О. 1861. III. 14.
Мисте́цьтво, -ва, с. Мастерство, мастерское умѣнье, искусство. О. 1862. І. 66.
Навпосля́нар. = навпісля́Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. НВолынск. у. Оце вже навпосля... то ще й його вчу. Г. Барв. 5.
Новоження, -ня, с. Свадьба? новолуніе? Як хто хоче, щоб свірщки в хаті не водились, то... каже: Свірщки-молодці, ходіть сюди, кличе вас місяць на новоження. Чуб. І. 68.
Повибирати, -ра́ю, -єш, гл. = повибірати. Повибираю коралики до зерен. Чуб. V. 338.
Синьогрудка ж. пт. Lusciola suecica. Вх. Пч. 12.
Струк, -ка, м. 1) Струкъ. Бобові струки. 2) Початокъ у кукурузы. Хотин. у. Ум. стручо́к, стручечок.
Устрашитися, -шуся, -шишся, гл. = устрахнутися.
Челюстники, -ків, м. мн. = челюсти. Черниг. у. Cм. челестник.
Чуботрус, -са, м. Трепка за волосы. От бидло бісове! Я йому оце доброго чуботруса дав, — нехай здоров зносе, не раз бо казав йому: ей, шануйсь мені, корись та у правді кохайсь. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВОЇТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.