Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глодянка, -ки, ж. Каменная соль. Я даю сіль-глодянку скотині. Харьк. г.
Лагоминка, -ки, ж. Ум. отъ лагоми́на.
Підтоптатися, -пчуся, -чешся, гл. 1) Устать отъ ходьбы. 2) Состарѣться, ослабѣть отъ старости. Я свою вже часточку прожив, слава Богу, підтоптався. Шевч. 103.
Промацати, -цаю, -єш, гл. Прощупать.
Розлементуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Раскричаться.
Рухати, -хаю, -єш, сов. в. ру́хнути, -ну, -неш, гл. 1) = рушати, рушити 1. Гн. II. 182. 2) = рушати, рушити 2. Грин. III. 584 На Варуха, як земля рухи. Драг. 11. Заходились рухати до господи. Грин. II. 275. Мов би наввипередки з кимсь рухнув додому. Грин. II. 334. 3) Только сов. в. Приняться, начать. Дядина як рухнула плакати. Пирят. у.
Скипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Скипѣть, свариться. Опаривсь і скипів у молоці. Рудч. Ск. І. 95. 2) Вспыхнуть, вскипѣть (о человѣкѣ). Невістка так і скипіла і зачервонілась. Г. Барв. 369.
Тройчистий, -а, -е. 1) Троичный. Шейк. 2) тройчи́сте зілля. Раст. Lotus corniculatus L. Употребляется отъ водобоязни. Шейк.
Тротовина, -ни, ж. Опилки древесныя. Вх. Лем. 475. Cм. трина.
Увести, -ся. Cм. уво́дити, -ся.