Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свідчиця

Свідчиця, -ці, ж. = свідка. Закр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІДЧИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІДЧИЦЯ"
Добі́р, -бо́ру, м. Отборъ; подборъ.
Дрібни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Раздробляться, измельчаться. Сахаръ дрібниться на маленькі грудочки. Кролев. у.
Зліти, злію, -єш, гл. Дѣлаться болѣе злымъ. Сидить вона сто тисяч літ, не молодіє, не старіє, а тілько де далі зліє. Шевч. 309.
Ліпе́ць, -пця́, м. Хлѣбный шарикъ. Желех.
Моло́шний, -а, -е. 1) Молочный, изъ молока. Молошна каша упріла. Рудч. Ск. 2) Молочный, дающій молоко. Корівка молошна. Г. Барв. 258. Молоко. з усякого звіру, которий молошний. Мнж. 134. 3) = молочливий.
Нівечиння, -ня, с. Порча; уничтоженіе, разореніе.
Ополоти Cм. ополювати.
Падло, -ла, с. 1) Падаль. 2) Бранное слово.
Присмагнутися, -нуся, -нешся, гл. = присмагнути 1. Вх. Лем. 456.
Струп, -пу, м. 1) Струпъ. Чує муха де струп, туди й летить. Чуб. І. 268.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІДЧИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.