Вигукнути Cм. вигукувати.
Зви́чно нар. 1) Привычно. 2) Обычно, въ обычаѣ.
Инбирець, -рцю, м. Ум. отъ инби́рь.
Нежар, -ра, м. = нежерь.
Оружитися, -жуся, -жишся, гл. Вооружиться. Коли сильний, оружившись, стереже свого дому, то в спокою добро його.
Поваження, -ня, с. Уваженіе. Придбала тобі і чести, і радости, і поваження.
Позносювати, сюю, -єш, гл. = позносити. Позносювали (снопи).
Рогачилно, -на, с. Древко къ ухвату.
Туркавка, -ки, ж. Птица Columba Turtur L, горленка. Ум. туркавонька, туркавочка.
Чепера, -ри и чеперга, -ги, ж. = розсоха 1.