Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свердел

Свердел, -дла, м. Буравъ. Бере жінку, рескаль, лопату і сокиру і свердел — ідуть заробляти. Рудч. Ск. І. 162. 2) = сохар. Шух. І. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕРДЕЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕРДЕЛ"
Бруслик, -ка, м. Родъ жилета. Гол. Од. 75, 76.
Бульбиця, -ці, ж. = картопля. Фр. Пр. 129.
Вибродити, -джу, -диш, гл. Исходить, бродя. Все море вибродив. ЗОЮР. ІІ. 69.
Метуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Суетиться. Як ні лає, як ні кричить на неї пані, — бабуся не лякається, не метушиться: іде тихо, говорить спокійно, дивиться ясно своїми очима ясними. МВ. (О. 1862. III. 61).
Обсокотати, -кочу́, -ти́ш, гл.що. О курицѣ: вездѣ покудахтать въ данномъ мѣстѣ. Куріпочка ж ряба ввесь рай обсокотала. К. ДЗ. 164.
Пірчун, -на, м. Молодой козелъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Причинний, -а, -е. Помѣшанный, порченый. Упирі бувають двоякі: родимі і причинні. ЕЗ. V. 216.
Розголошувати, -шую, -єш, гл. = розголошати. Не видів потреби розголошувати, що і як то. Гн. II. 26.
Розсипати, -па́ю, -єш, сов. в. розсипати, -плю, -плеш, гл. Разсыпа́ть, разсы́пать. Породила мене мати на біду, розсипала м орішеньки на льоду. Чуб. V. 11. Розсипала я на його чимало карбованчиків. Левиц. Пов. 348.
Таксаторів, -рова, -ве Принадлежащій таксатору. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЕРДЕЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.