Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бичище, -ща, м. Ув. отъ бик.
Даву́чий, -а, -е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад. Конст. у.
Залізя́ний, -а, -е. Желѣзный. Де твоя лопатка залізяка? Екатер. у. ( Залюбовск.). Загадка: Вовчок залізяний, хвіст конопляний (голка). Грин. II. 310.
Кедр, -ра, м. Кедръ, Pinus cembra. Як ливанський кедр високий гілля широко пускати. К. Псалт.
Наколі́нниця, -ці, ж. Обыкн. во мн. ч. наколі́нниці. Родъ камашъ изъ бѣлой шерсти, надѣваемыхъ зимой гуцульскими женщинами и завязываемыхъ выше колѣнъ. Шух. І. 139.
Продивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. продиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) = передивлятися, передивитися. 2) Проникать, проникнуть взглядомъ. Небо сине, чисте, — ні плямочки, — глибоке, просторе та широке, не продивитись його глибини. Мир. ХРВ. 40. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу. Мир. Пов. II. 102.
Спаруватися, -руюся, -єшся, гл. Жениться, выйти замужъ, вступить въ бракъ. На всеїдній у неділю вона спарувалась з сліпим своїм. Шевч.
Спрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Утомить, измучить, изнурить работой.
Утягуватися, -гуюся, -єшся, гл. = утягатися.
Шкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шипѣть и трещать на огнѣ. Тут кость і плоть, і жир шкварчали. Котл. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 103). Говоритъ также о сильномъ морозѣ. Мороз на дворі такий, що аж шкварчить. Рудч. Ск. II. 8. Cм. скварчати. Также объ особенно усердной работѣ. Ззіли по шматку хліба, та вп'ять до кіс, — аж шкварчить під косами. Драг. 244.