Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Мигуне́ць, -нця, м. Падающая звѣзда.
Непишний, -а, -е. Въ выраж.: як нелишний. Сконфуженный. Вилаяли його, а він покліпав очима і вийшов з хати, як непишний.
Повинуватити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Він у чому помилиться, — вона себе повинуватить. МВ. (О. 1862. І. 71). Усі будете повинувачені до одного. МВ. (О. 1862. І. 103).
Погадати, -даю, -єш 1) Подумать; поразмыслить. Я не полаяла, тільки погадала. Н. п. 2) Вспомнить. А трудів їх ніхто не погадає. Ном. № 1581. Як погадаю батькову щирность, обливають мене сльози. Чуб. V. 338. Як собі погадаю, де були вечерниці, біда ж мені на світі, бідній молодиці. Чуб. V. 400.
Позлидніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Черном.
През нар. = через. През Христові страсті не маєш щастя у пеклі. Чуб. ІІІ. 17.
Роз'єднати, -ся. Cм. роз'єднувати, -ся.
Скипати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати. ЕЗ. V. 57.
Хицький, -а, -е. = хисткий 1. На туім Дунаю хицькії кладки. Чуб. III. 306.
Хруснути, -ну, -неш, гл. Треснуть, захрустѣть разъ. Хруснуло, як оріх, шуснуло, як у міх. Ном. № 13344.