Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дівува́ти, -ву́ю, -єш, гл. Дѣвствовать, жить въ дѣвствѣ. Дідова дочка пішла заміж, а бабина і досі дівує та гордує. Рудч. Ск. II. 61.
Киянський, -а, -е. Кіевскій. В хаті мило та любо глянути: лавки й столи липові, образи киянські, хороше помальовані. МВ. І. 84.
Позасушувати, -шую, -єш, гл. Засушить (во множествѣ). Нащо ти так пироги позасушувала? Пироги, добрі, як м'якенькі, а то засушила, аж торохтять. Богод. у.
Покривало Cм. покривайло.
Потавати, -таю́, -єш, сов. в. потати, -тану, -неш, гл. Тонуть, утонуть. Вх. Зн. 54. Миколай пішов за попом водою, але не потавав. Гн. II. 240. Відро було залізне та й потало у криницю. Н. Вол. у. Ой упала звізда з неба, потала в кирницю. Гол. І. 289. У синє море сонце вже потало. Федьк.
Прислухати, -ха́ю, -єш, гл. = прислухатися. Ішла дівчина та гукаючи, аж два двори та минаючи, до третього прислухаючи. Мил. 141. Дивиться, як ходять, прислухає, як гомонять. МВ. (О. 1862. І. 105).
Роспал, -лу, м. Растопка. На роспал нема тріски. Черниг. г.
Сповідатися, -даюся, -єшся, гл. Исповѣдываться. Сповідайтесь, панове, милосердному Богу. Макс. У угорск. украинцевъ есть сов. в.: сповістися, -віщуся, -стишся — признаться кому. Вх. Уг. 269.
Усенародній, я, е Всенародный. Право всенародне. К. ПС. 136.
Четверуха, -хи, ж. Мѣра поля: 1/4 загона. Черниг. г.