Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бесурмлянський, -а, -е. = бусурманський. КС. 1882. ѴІІІ. 275.
Вак, -ку, м. Въ игрѣ въ вак і копець — цѣль, въ которую попадаютъ палками играющіе. Kolb. I. 197.
Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Мнж. 180. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло. Полт. у.
Ле́мич, -чу, м. Раст. Alnus viridis. Лв. 96. Cм. леліч.
Лентю́х, -ха, м. Одѣтый въ городскую одежду? горожанинъ? Шух. І. 33.
Омпити, -плю, -пиш, гл. = вонпити. Вх. Зн. 43.
Поплатити, -чу́, -тиш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усім уже поплатив, кому винен був.
Розшелестітися, -щуся, -стишся, гл. Приняться шелестѣть.
Тутенька, тутеньки, нар. Ум. отъ тут.
Урвипола, -ли, м. = урвиголова. Вх. Зн. 73.