Бізувати, -вую, -єш, гл.
1) Ручаться, утверждать.
2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати.
3) — дарабою. Управлять плотомъ.
Виляпати, -паю, -єш, гл. Забрызгать грязью.
Виорати, -ся. Cм. виорювати, -ся.
Засурпе́лювати, -люю, -єш, сов. в. засурпе́лити, -лю, -лиш, гл. Всаживать, всадить съ силою.
Накида́тися, -да́юся, -єшся, гл. І. сов. в. наки́датися, -даюся, -єшся. 1) Набрасываться, набросаться. II, сов. в. накинутися, -нуся, -нешся. 2) Набрасываться, наброситься сверхъ чего-либо. 3) Налагаться, быть наложеннымъ. 4) Навязываться, навязаться (кому). 5) Прибавляться, прибавиться.
Обконати, -наю, -єш, гл. Остричь (овцу).
Розцінити, -ню́, -ниш, гл. = розцінувати. Розцінили всякий ступінь землі.
Серм'яга, -ги, ж. = семеряга. Ум. серм'яжка.
Утинок, -нку, м. Отрубокъ, обрубокъ.
Фін, -на, м. = фіїн.
