Виїдати, -даю, -єш, сов. в. виїсти, -їм, -їси, гл.
1) Выѣдать, выѣсть. Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
2) Съѣдать, съѣсть все, всѣхъ. Їх би такого росплодилось, що й світу б не було, як би їх грім не бив та вовки не виїдали. Хліб... сарана виїла. Когда говорится о ѣдѣ людей, то виїсти употребляется только въ приложеніи къ жидкой пищѣ: Виїв миску борщу, поїв усі пироги, та й буде з мене.
Вітлатий, -а, -е. = вітистий.
Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Го́ронька.
Дубі́вка, -ки, ж. 1) Родъ дыни. Пішов на свій базарь, купив хліба, огірків, пшенички, диню дубівку. 2) Чернильный орѣшекъ.
Згля́дуватися, -дуюся, -єшся, гл. = зглядатися. Ізглядуємосъ, а сміх нас так і бере.
Клапатий, -а, -е. Неуклюжій, большой. Бо ми його не раз вчили то лихо клапате.
Милі́н, -на, м. Рукоятка у ручной мельницы.
Обтяжно нар. = обтяж.
Проміркувати, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять извѣстное время.
Чиншій, -шія, м. = чиншовик.