Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борозна, -ни, ж. Борозда. Чуб. V. 341. Старий віл борозни не псує. посл. ум. борозенька. Грин. ІІІ. 660, борознонька, борозна. А я жита не жала, в борознонці лежала. Гол. І. 311. Ти будеш, молода дівчино, жито зажина?пи, я буду у борозках лежати. Мет. 365.
Буслиний, буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Випис, -су, м. 1) Выпись, выписка, извлеченіе изъ рукописи. 2) Написаніе. 3) Исключеніе изъ списка.
Жу́желиця, -ці, ж. Окалина, шлакъ. Це не камінь, а жужелиця. Екатеринодаръ.
Запильнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Подстеречь, подмѣтить.
Ласо нар. 1) Вкусно, лакомо. Хто ласо їсть, той твердо спить. Ном. № 12234. Ласо їсть, на м'якому спить і така вродилась, що — молодиця хоть куди! Кв. II. 325. Ви ласіш їсте, ніж ми. Харьк. 2) Съ вожделѣніемъ, съ аппетитомъ. На неї (торбу з грішми) дивиться усяк так весело та ласо так. Гліб. Ум. ласенько.
Потуркотати, -кочу́, -чеш, гл. 1) и 2) = потуркати. 3) Постучать; побарабанить.
Припасувати, -су́ю, -єш, гл. У столяровъ: пригнать. Припасував лутку. Ком. Пр. № 749.
Рубок, -бка, м. 1) Тонкое полотно. Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкі вибірає та кроїть та приміряє на панночку. МВ. (О. 1862. III. 39). Шила кошульку з тонкого рубку. Мет. 176. 2) Тонкій перкалевый или батистовый платокъ. Гол. Од. 27. Гол. III. 303. Шовковий пояс крижі покрив, тонкий рубок на всю голову. Чуб. III. 403. Увила головку в рубок тонесенький. Гол. І. 64. Ум. рубо́чок, рубонько. Гол. IV. 441. Один рубонько — голову завивати, другий рубонько — дитятко повивати. Гол. II. 596.
Тупити, -плю́, -пиш, гл. Притуплять, тупить. Нащо ти ножа тупиш?