Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гой! меж. = ой, гей. Шух. І. 179. Хвалилася біла береза своїм цвітом перед лісами, — гой дай, Боже! Чуб. ІІІ. 299.
Дзьо́бро, -ра, м. Ребро. Коп'єм дзьобро пробивали. Чуб. ІІІ. 408.
Заска́кувати, -кую, -єш, сов. в. заско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Вскакивать, вскочить, попасть куда. Заскочила баба в нерет: ні назад, ні наперед. Ном. № 10086. 2) Захватывать, захватить, застигать, застичь. Гайдамаки напали на двір Олексійця у Білозер'ї, а самого не заскочили. ЗОЮР. І. 249. Де ти його спобіжиш, де ти його заскочиш? Чуб. І. 92.
Зато́птувати, -тую, -єш, сов. в. затопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. 1) Затаптывать, затоптать. Затопчу неволю босими ногами. Шевч. 77. Кинув між коні, щоб його затоптали. Рудч. Ск. І. 36. 2) Засыпать, засыпать рану и пр. (чѣмъ либо сыпучимъ напр.) ХС. VII. 417. Як собака вкусить, затоптують рану шерстю з тії собаки, перепаленою. Грин. II. 320. Мнж. 155.
Оврах, -ха́, м. Сусликъ. У меншого (брата) або градом виб'є (хліб), або оврах понівечить. Стор. І. 18. Ум. овражок, оврашо́к. Стор. МПр. 44.
Пообкурювати, -рюю, -єш, гл. Окурить, окутать дымомъ (во множествѣ).
Поосипатися, -паємося, -єтеся, гл. Осыпаться (во множествѣ). Як стрепенув... яблуню, так яблука і поосипались. Драг. 132.
Провинуватитися, -чуся, -тишся, гл. Провиниться. Жив дяк у якомусь селі, та чимсь провинувативсь. О. 1862. VI. 54.
Ступити I Cм. ступати.
Трясулька, -ки, ж. Раст. Thalictrum angustifolium Jacq. Анн. 352.